Бібліотека Української Літератури у Москві (libukr) wrote,
Бібліотека Української Літератури у Москві
libukr

Вечная память!
Арсентий СТРУК

На 76 году жизни скончался  известный русский и украинский поэт, прозаик, переводчик; активный популяризатор украинской литературы, один из активистов украинской общины Калуги, поборник дружбы и сотрудничества между народами Украины и России, большой друг нашей Библиотеки, Арсентий Данилович Струк (Епишенков).
Биография писателя — это уже увлекательная книга о морском штурмане и офицере-зенитчике, инженере-теплоэнергетике, путешественнике и участнике строительства советских заводов, телеведущем, авторе 30 фильмов, помощнике губернатора, чутком редакторе и участнике земского движения, избранного «За личный вклад в развитие национальной культуры и совершенствование общественных отношений» членом-корреспондентом Петровской академии наук и искусств. А.Д. Струк — член совета по украинской литературе Международного сообщества писательских союзов, член межэтнического совета при губернаторе Калужской области, лауреат нескольких литературных премий…
Он — автор 24 книг прозы, поэзии, публицистики. Перевел на русский язык и издал шесть книг своих побратимов, украинских писателей.
Представленная в Библиотеке украинской литературы экспозиция, окрывшаяся 11 октября, представляет часть богатого творческого наследия Арсентия Струка — книги стихов, прозы, публицистики и уникальный альбом «Запечатленные мгновения. Жизнь и творчество в фотографиях», которые переданы в фонд нашей Библиотеки.
Виталий Крикуненко, заместитель директора Государственного учреждения культуры г. Москвы «Библиотека украинской литературы», член Союзов писателей России и  Украины
ЗАПОВІТНІ СТРОФИ
 
Арсентій СТРУК
 
***
Мої крила — це Росія й Україна,
Дві надії, дві любові, дві жаги,
Дві руки, що обіймають міцно сина.
Два краї, що позмикали береги.
 
Гордий тим, що з України —  батьків корінь.
Що в Росії — корінь материн і мій.
Що я  — двічі слов`янин, що в непокорі
Дух мій вільний не згубився між завій.
 
Дзвін від Київської древньої Софії
Чую я біля Московського Кремля.
І слов`янська нерозгадана стихіz —
Серцевина мого пращура й моя.
 
МОВА
 
Ця мова буде жити вічно
Попри відступників од роду.
Вона лірично і епічно
Думки століть несе народу.
 
Вона пізнала Січ і волю,
І завойовників навалу,
Страждала від образ і болю,
Та на коліна не ставала.
 
І в третьому тисячолітті,
Що вже воно не за горами, —
Пребуде, неповторна, в світі,
Мов джерело цілюще з нами.
 
(З книги українських поезій «Лелеки», що її російський громадянин і письменник Арсен Струк написав та видав у рідній Калузі наприкінці 1990-х років).
Tags: арсентий струк
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic
    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments