шафа

Программа мероприятий Библиотеки на октябрь 2011 г.

МЕРОПРИЯТИЯ В ОКТЯБРЕ
1 октября, суббота. 15.00. Конференц-зал
Международный день пожилых людей (отмечается ежегодно с 1991 года согласно решению Генеральной Ассамблеи Организации Объединенных Наций). Приглашаем на библиотечное чаепитие читателей-ветеранов. Видеопрограмма. Литературная классика на экране. Золотая полка украинской комедии. Показ фильма-спектакля «Мартин Боруля» (с участием звезд украинской  сцены: Гнат Юра, Сергей Алексеенко, Варвара Чайка, Ольга Кусенко, Марьян Крушельницкий, Григорий Тесля, Василий Дашенко. Режиссер: Алексей Швачко. Киевская киностудия художественных  фильмов, 1953 г.
 
Collapse )
  
ЗАХОДИ В ЖОВТНІ
1 жовтня, субота. 15.00. Конференц-зала
Міжнародний день людей похилого віку (відзначається щорічно з 1991 року за рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй). Запрошуємо на бібліотечне чаювання читачів-ветеранів. Відеопрограма. Літературна класика на екрані. Золота полиця української комедії. Показ фільму-спектаклю "Мартин Боруля" (за участю зірок української  сцени: Гнат Юра, Сергій Олексієнко, Варвара Чайка, Ольга Кусенко, Мар'ян Крушельницький, Григорій Тесля, Василь Дашенко. Режисер: Олексій Швачко. Київська кіностудія художніх  фільмів, 1953 р.
 
3 жовтня, понеділок. 14.00-18.00. Зала абонемента
"Музика — на щодень!". Аудіопрезентація музичних записів із фонду БУЛ.  Присвячується міжнародному дню музики (заснований в 1975 році ЮНЕСКО)
 
Collapse )
шафа

Программа на сентябрь 2011 г.

МЕРОПРИЯТИЯ В СЕНТЯБРЕ
 
1 сентября, четверг.  15.00. Зал абонемента
День знаний. Выставка-приглашение для желающих изучать украинский язык, историю, литературу. Представляем учебники, пособия, словари из фонда БУЛ
 
Collapse )
 
 
 

 
ЗАХОДИ У ВЕРЕСНІ
 
1 вересня, четвер.  15.00. Зала абонемента
День знань. Виставка-запрошення для бажаючих вивчати українську мову, історію, літературу. Представляємо підручники, посібники, словники з фонду БУЛ
 
2 вересня, п'ятниця. 18.00. Велика зала
Назустріч Дню міста. Наш вернісаж. "Місто серця мого". Представляємо творче об'єднання "Дубки". Відкриття художньої виставки, концерт
 
Collapse )
шафа

(no subject)

Сегодня исполняется 80 лет со дня рождения Юрия Яковлевича БАРАБАША, известного украинского и российского литературоведа, публициста, лауреата государственной премии России имени А.М. Горького, Национальной премии Украины имени Т.Г. Шевченко.

Библиотека направила приветствие юбиляру.

Юрію Яковичу БАРАБАШУ

 

Вельмишановний Юрію Яковичу,

Дирекція, весь колектив працівників та читацький актив державного закладу культури м. Москви Бібліотеки української літератури од щирого серця вітають Вас, знаного й давнього читача нашої Книгозбірні, видатного літературознавця, лауреата Національної премії України імені Т.Г. Шевченка, державної премії Росії імені О.М. Горького, зі знаменним ювілеєм.

Пишаємося, що Ваші непересічні наукові дослідження життя та творчості Григорія Сковороди, Олександра Довженка, Миколи Гоголя, Тараса Шевченка стали вагомими й широко визнаними здобутками українського та російського літературознавства, дають можливість нового поглибленого прочитання творчої спадщини велетів духу, радіємо з того, що й наша Бібліотека своїми скромними послугами може сприяти Вашій невтомній і невтоленній праці.

Бажаємо Вам, дорогий Юрію Яковичу, доброго здоров`я, нових здобутків у царині осягнення скарбів нашої літератури та культури.

Завжди раді вітати Вас у стінах нашої Бібліотеки.

Нехай здійснюється все найкраще у Вашім житті!

З роси та води Вам!

З повагою

Від імені колективу та читацького активу Бібліотеки

Директор Н.Г. ШАРІНА

Заступник директора В.Г. КРИКУНЕНКО

Завідувач відділу обслуговування Н.В. КОБЧЕНКО

шафа

(no subject)

Солнцева и Светило

 

5 августа в конференц-зале БУЛ (вход с ул. Гиляровского) состоялся киновечер, посвященный светлой памяти Юлии Ипполитовны Солнцевой (Пересветовой), 110-й годовщине со дня рождения российской и украинской актрисы и кинорежиссера, жены, верного друга и соратника одного из виднейших представителей мирового кинематографа ХХ века Александра Петровича Довженко. О ее роли в собственном становлении как художника кино автор «Земли» и «Зачарованной Десны» со временем лаконично и выразительно скажет: "В Одессе произошел поворот в моей жизни: там я стал кинематографистом, там я нашел свое призвание, там я встретил Солнцеву, которая стала моей женой."

Открывая встречу, заместитель директора БУЛ В.Г. Крикуненко, имевший счастье лично знать Юлию Ипполитовну, сделал небольшое сообщение о ее жизни и творчестве (07.08.1901 [Москва] - 28.10.1989 [Москва]).

Присутствующим интересно было узнать о ранних ролях (середина 1920-х годов), замечательно сыгранных Юлией Солнцевой в фильме Протазанова «Аэлита», а затем — после оглушительного успеха этой работы — в чрезвычайно популярной тогда киноленте «Папиросница от Моссельпрома», сценарий которой был написан специально для Солнцевой. Талантливую яркую актрису в те годы наперебой приглашали сниматься не только советские режиссеры. Поступали весьма заманчивые предложения из-за океана от американских кинематографистов. Солнцевой посвящали стихи Николай Асеев и Алексей Крученых. Она была знакома с Брюсовым, Бальмонтом, Андреем Белым. Довольно часто встречалась с Маяковским. Все окружение Маяковского знало о нежном, бережном отношении знаменитого поэта к "Юлечке Ипполитовне" - так он называл ее…

И вот — роковая встреча в Одессе с недавно вернувшимся из-за границы Сашком Довженко, где он работал в дипломатических представительствах Советской Украины в Варшаве и Берлине. Встреча, после которой Юлия становится буквально второй половинкой тогда еще начинающего кинорежиссера, отдавая всю себя …его творчеству. Ярко заявившая о себе актриса становится ассистентом, советчиком, помощником Довженко в его новаторских творческих начинаниях, прославивших вскоре украинское, советское кино во всем мире.

Да, красавица-актриса, звезда «немого» кино и гениальный кинорежиссер могли бы, как посчитали бы иные прагматики, сделать блестящую карьеру, снимая коммерческие фильмы на голливудский манер. Но, как справедливо отмечают историки кино, эта удивительная пара выбрала иной путь в искусстве: она создала в нем свой мир — сложный, многогранный и вместе с тем чистый, прозрачный, романтический. Этот поэтический мир довженковского кино родился благодаря слиянию талантов двух незаурядных и сильных людей, но и в не меньшей мере благодаря их безграничной любви друг к другу. Той любви, о которой во все времена писали книги, снимали кино и которую называли великой.

Как известно, выйдя замуж за Александра Довженко, Юлия не стала менять фамилию. И в этом, похоже, заключался особый смысл: раньше она сама была Солнцем, а теперь — казалось бы, всего лишь спутником при Светиле — Солнцевой…

А когда в 1956 г. Довженко не стало, Солнцева завершила начатые им творческие проекты, в частности, осуществив в качестве режиссера съемки фильмов«Поэма о море» (1958), «Повесть пламенных лет» (1960). Снимая эти фильмы, участвуя в издании воспоминаний об А.П. Довженко, книг его потрясающей прозы и публицистики, дневников, Юлия Ипполитовна попыталась "продлить" его жизнь хотя бы с помощью кино и Слова.

Сегодня мало кому известно о той напряженной совместной творческой работе, которую проделали Александр Довженко и Юлия Солнцева в годы Великой Отечественной войны. Поэтому настоящим открытием для гостей библиотеки стал просмотр созданного этим семейным творческим дуэтом фильма «Победа на Правобережной Украине», ярко рассказывающего об освободительном походе Советской Армии, освобождавшей родную землю от фашистской нечисти.

Библиотека намерена продолжить ознакомление любителей кино с совместным творчеством А.П. Довженко и Ю.И. Солнцевой. В очередной встрече, посвященной этой теме, любезно согласился участвовать племянник Александра Петровича, профессор, председатель Объединения украинцев России Тарас Николаевич Дудко, осуществивший в Москве выпуск нескольких номеров довженковедческого альманаха «Провiсник».

Виталий Григоренко

шафа

(no subject)

Солнцева і Світило

 

5 серпня в конференц-залі БУЛ (вхід з вул. Гіляровського) відбувся кiновечiр, присвячений світлої пам'яті Юлії Іполитівни Солнцевої (Пересвєтової), 110-й річниці від дня народження російської та української акторки й кінорежисера, дружини, вірного друга і соратника одного з найвизначніших представників світового кінематографа ХХ століття Олександра Петровича Довженка. Про її роль у власному становленні як художника кіно автор "Землі" та "Зачарованої Десни" згодом лаконічно й виразно скаже: "В Одесі відбувся поворот у моєму житті: там я став кінематографістом, там я знайшов своє покликання, там я зустрів Солнцеву, яка стала моєю дружиною."

Відкриваючи зустріч, заступник директора БУЛ В.Г. Крикуненко, який мав щастя особисто знати Юлію Іполитівну, зробив невелике повідомлення про її життя та творчість (07.08.1901 [Москва] - 28.10.1989 [Москва]).

Присутнім цікаво було дізнатися про ранні ролі (середина 1920-х років), чудово зіграних Юлією Солнцевою у фільмі Протазанова "Аэлита", а потім - після оглушливого успіху цієї роботи - в надзвичайно популярній тоді кінострічці "Папиросница от Моссельпрома", сценарій якої був написаний спеціально для Солнцевої. Талановиту яскраву акторку в ті роки навперебій запрошували зніматися не тільки радянські режисери. Надходили досить привабливі пропозиції через океан від американських кінематографістів. Солнцевій присвячували зворушливі поетичні рядки Ніколай Асєєв і Алєксєй Кручених. Вона була знайома з Брюсовим, Бальмонтом, Андрєєм Бєлим. Досить часто зустрічалася з Маяковським. Все оточення Маяковського знало про ніжне, дбайливе ставлення знаменитого поета до "Юлечки Иполитовны" - так він називав її...

І ось - фатальна зустріч в Одесі Сашком Довженко, котрий нещодавно повернувся з-за кордону, де він працював у дипломатичних представництвах Радянської України в Варшаві таБерліні. Зустріч, після якої Юлія стає буквально другою половинкою тоді ще початкуючого кінорежисера, віддаючи всю себе ...його творчості. Талановита акторка кіно, що так яскраво заявила про себе на всесоюзному екрані, стає асистентом, порадником, помічником Довженко в його новаторських творчих починаннях, які прославили незабаром українське, радянське кіно в усьому світі.

Так, красуня-акторка, зірка "німого" кіно й геніальний кінорежисер могли б, як поміркували б деякі прагматики, зробити блискучу кар'єру, знімаючи комерційні фільми на голлівудський манер. Але, як справедливо відзначають історики кіно, ця дивна пара вибрала інший шлях у мистецтві: вона створила в ньому свій світ - складний, багатогранний і разом з тим чистий, прозорий, романтичний. Цей поетичний світ довженківського кіно народився багато в чому завдяки поєднанню талантів двох неабияких і сильних людей, але й не в меншій мірі завдяки їхній безмежній любові один до одного. Тієї любові, про яку за всіх часів писали книги, знімали кіно і яку називали великою.

Як відомо, вийшовши заміж за Олександра Довженка, Юлія не стала міняти прізвище. І в цьому, схоже, приховується особливий зміст: раніше вона сама була Сонцем, а тепер - здавалося б, усього лише супутником при Світилі - Сонцевою-Солнцевою... А коли в 1956 р. Довженко не стало, Юлія Іполитівна завершила розпочаті ним творчі проекти, зокрема , здійснивши як режисер зйомки фільмів"Поема про море" (1958), "Повість полум'яних літ" (1960). Знімаючи ці фільми, беручи участь у виданні спогадів про О.П. Довженка, книг його приголомшливої прози та публіцистики, щоденників, Солнцева спробувала "продовжити" його життя хоча б за допомогою кіно та Слова.

Сьогодні мало кому відомо про ту напружену спільну творчу роботу, яку здійснили Олександр Довженко та Юлія Солнцева в роки Великої Вітчизняної війни. Тому справжнім відкриттям для гостей бібліотеки став перегляд створеного цим сімейним творчим дуетом фільму "Перемога на Правобережній Україні", що яскраво розповідає про визвольний похід Радянської Армії, яка звільняла рідну землю від фашистської погані.

Бібліотека має намір продовжити ознайомлення шанувальників кіно зі спільною творчістю О.П. Довженко та Ю.І. Солнцевої. У черговій зустрічі, присвяченій цій темі, люб'язно погодився взяти участь племінник Олександра Петровича, професор, голова Об'єднання українців Росії Тарас Миколайович Дудко, що здійснив у Москві випуск декількох номерів довженкознавчого альманаху "Провісник".

Віталій Григоренко

шафа

Книжные дары от компетентных авторов


С начала нынешнего года Библиотека украинской литературы в Москве пополнилась десятками интереснейших книжных и альбомных изданий, переданных в дар многими людьми, выразившими таким образом поддержку благотворной деятельности БУЛ в деле взаимопонимания и сотрудничества наших народов и культур, всестороннего удовлетворения информационных и образовательных запросов наших читателей.

Среди дарителей — Президент Украины В.Ф. Янукович, Посольство Украины в Российской Федерации, «Ельцин-Центр», видный ученый, русский и украинский литературовед, лауреат Шевченковской премии Украины Ю.Я. Барабаш, писатели и переводчики, многие читатели нашей Библиотеки.

4 августа Библиотеку посетили авторы замечательных книг, выставленных в очередной экспозиции «Дары». В этот раз фонд БУЛ наряду с новыми книгами и альбомами, переданными в дар Библиотеке донецким землячеством, известными украинскими писателями и учеными, в частности, академиками Петром Толочко и Николаем Жулинским, пополнился изданиями интереснейших воспоминаний ветеранов спецслужб, в разное время работавших в Украине.

Свою книгу «В спецслужбах трех государств» (издательство «Историческая газета», 2009 г.) представил генерал-полковник Николай Михайлович Голушко, работавший на руководящих постах КГБ СССР, возглавлявший Комитет государственной безопасности Украинской ССР (а с августа 1991 г. по ноябрь 1991 г. — временно исполняющий обязанности председателя Службы безопасности Украины), а в последующие годы — министр безопасности, директор Федеральной службы безопасности Российской Федерации . Открывая этот объемистый том, читатель получает редкую возможность постижения истории с помощью чрезвычайно компетентного консультанта и проводника по непростым, исполненным особого динамизма и драматизма сюжетам, пропущенным через восприятие очевидца-аналитика, государственного мужа и человека высокого гражданского достоинства, честного перед собой и перед своим временем. Как справедливо сказано в издательской аннотации к книге, Николай Михайлович Голушко принадлежит к числу тех ответственных современников, которых издавна называли «государевы люди», ибо их помыслы, их природные таланты отдавались на служение государству. Деятельность таких подвижников не ведома широкому читателю, но надежно способствует миру и согласию в родном отечестве.

В течение пяти лет Н.М. Голушко работал в Украине, на земле своих предков, являлся последним председателем КГБ УССР. События, произошедшие с нашей родной страной, пережитые периоды распада СССР долго не отпускали его. Он долго думал над причинами, изучал подспудные течения в произошедшем. Наблюдения и размышления автора нашли отражения и в книге «КГБ Украины. Последний председатель», два тома которой увидели свет в Донецком издательстве «Каштан».

Непосредственное отношение к украинской тематике имеют и книги ветерана службы внешней разведки полковника Георгия Захаровича Санникова. Выпускник Киевского университета, а затем курсант Киевской спецшколы ВВС, в начале 50-х годов он был направлен в органы государственной безопасности Украинской ССР, где ему приходилось заниматься решением многих непростых служебных задач, наблюдать множество сложнейших человеческих судеб и характеров. По-своему уникальны его книги, созданные на украинском материале — «Операция «Рейд», или История одной любви. Спецслужбы в борьбе за Украину (1946-1956)» и «Большая охота. Борьба с вооруженным подпольем ОУН в Западной Украине» (издательство «Печатные традиции», 2008). Книги Г.З. Санникова ценны тем, что в них автор откровенно оценивает события прошлого, участником или свидетелем которых он был сам и интерпретирует их с позиций сегодняшнего дня.

 

Collapse )

 

шафа

Програма заходів Бібліотеки української літератури у Москві на СЕРПНЕНЬ 2011 р.

Серпень 2011 р.

1-30 серпня. 15.00. Велика зала (вхід з вул. Трифоновська)

Наш літній вернісаж. Художня виставка «Цветочная поляна». Відкритий художній проект БУЛ и ТСПХ ("Творчої Спілки професійних художників").

5 серпня, п`ятниця. 17.00. Конференц-зала

Російські письменники України. Представляємо літературний портрет Віктора Степановича Логачова (1941)

5 серпня, п`ятниця. 18.00. Конференц-зала


Назустріч 110-й річниці від дня народження Юлії Іполітовни Солнцевої (Пересветова) (1901–1989), російської та української акторки і кінорежисерки, дружини та соратника Олександра Довженка. Літературні читання. Участь візьме видавець довженкознавчого альманаху «Провісник», племінник О.П. Довженка, Тарас Дудко

9 серпня, вівторок. 17.00. Читальна зала


Клуб «Родичі— велика сімья». Представляємо інформ-блок (електроне видання БУЛ) «Українські письменинки діаспори. Брати Масікевичи — Орест (Румунія) та Омелян (Москва)». До 100-річчя від дня народження Ореста Сидоровича Масікевича (1911–1980), українського письменика, перекладача
Collapse )
шафа

Программа мероприятий Библиотеки украинской литературы в Москве на АВГУСТ 2011 Г.

Август 2011 г.

1-30 августа. Большой зал (вход с ул. Трифоновская)

Наш летний вернисаж. Художественная выставка «Цветочная поляна». Открытый художественный проект БУЛ и ТСПХ ("Творческого Союза профессиональных художников").

2 августа, вторник. 17.00. Читальный зал

Русские писатели Украины. Представляем литературный портрет Виктора Степановича Логачёва (1941)

5 августа, пятница. 18.00. Конференц-зал


Навстречу 110-й годовщине со дня рождения Юлии Ипполитовны Солнцевой (Пересветова) (1901–1989), российской и украинской актрисы и кинорежиссера, жены и соратника Александра Довженко. Литературные чтения. Участвует издатель довженковедческого альманаха «Провісник» племянник А.П. Довженко Тарас Дудко

9 августа, вторник. 17.00. Читальный зал

Клуб «Родичі— большая семья». Представляем информ-блок (электронное издание БУЛ) «Украинские писатели в диаспоре. Братья Масикевичи — Орест (Румыния) и Омелян (Москва)». К 100-летию со дня рождения Ореста Сидоровича Масикевича (1911–1980), украинского писателя, переводчика
Collapse )
шафа

«МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У СИНЬОМУ НЕБІ». ЧЕКАЄМО НА ЗАВЕРШЕННЯ «СПОВІДІ» ПРО ПОЕТА

«МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У СИНЬОМУ НЕБІ». ЧЕКАЄМО НА ЗАВЕРШЕННЯ «СПОВІДІ» ПРО ПОЕТА

19 липня в Державному закладі культури м. Москви Бібліотека української літератури відбулася чергова, вже сьома зустріч шанувальників документального кіно в авторському циклі "Ретроспектива фільмів Ролана Сергієнка".

Цього разу відомий український кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії імені Т.Г. Шевченка, учень О.П. Довженка — Ролан Петрович СЕРГИЄНКО представив свій фільм "Микола Вінграновський у синьому небі. Сповідь перед іншому", присвячений пам'яті видатного поета України, 75-я річниця від дня народження якого відзначатиметься в листопаді ц.р. Випущена Національною студією ім. О.П. Довженка 2006 р. на замовлення Міністерства культури й туризму України кіноповість (сценарій Сергія Тримбача, Ролана Сергієнка; оператори Віктор Крипченко, Віталій Гришков; композитор Володимир Губа) створює повнокровний образ поета-громадянина, що так яскраво збагатив українську культуру своєю самобутньою творчістю.

 

Collapse )

 

шафа

«МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У СИНЬОМУ НЕБІ». ЖДЁМ ЗАВЕРШЕНИЯ «ИСПОВЕДИ» О ПОЭТЕ

 

«МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ У СИНЬОМУ НЕБІ». ЖДЁМ ЗАВЕРШЕНИЯ «ИСПОВЕДИ» О ПОЭТЕ

19 июля в Государственном учреждении культуры г. Москвы Библиотека украинской литературы состоялась очередная, уже седьмая встреча ценителей документального кино в авторском цикле «Ретроспектива фильмов Ролана Сергиенко».

В этот раз известный украинский кинорежиссер, заслуженный деятель искусств Украины, лауреат Государственной премии имени Т.Г. Шевченко, ученик А.П. Довженко — Ролан Петрович СЕРГИЕНКО представил свой фильм «Микола Вінграновський у синьому небі. Сповідь перед другом», посвященный памяти выдающегося поэта Украины, 75-я годовщина со дня рождения которого будет отмечаться в ноябре с.г.

Collapse )